Регистрация предприятий, ТОВ киев, юридические услуги - INSIGHT System Solutions http://iss.net.ua/ Консалтинговая компания INSIGHT System Solutions на протяжении 3 лет развивает бизнес своих клиентов, привнося в их деятельность бесценный опыт, полученный сотрудниками нашей компании, работая с грандами мирового бизнеса. Компания предоставляет юридические услуги, улуги регистрации предприятий и ТОВ в Киеве. Sun, 15 Jan 2012 16:28:55 +0200 en-ru MaxSite CMS (http://max-3000.com/) Copyright 2012, http://iss.net.ua/ <![CDATA[Внесение в государственный реестр производителей, распространителей и демонстраторов фильмов]]> http://iss.net.ua/page/news-150112 http://iss.net.ua/page/news-150112 Sun, 15 Jan 2012 16:28:55 +0200
Внесение в государственный реестр производителей, распространителей и демонстраторов фильмов

Согласно ст. 8 Закона «О кинематографии» все субъекты профессиональной кинематографической деятельности, которые занимаются производством, распространением и демонстрированием фильмов, вносятся в Госреестр производителей, распространителей и демонстраторов фильмов. Положение о Государственном реестре производителей, распространителей и демонстрантов фильмов утверждено постановлением КМУ от 14.01.2004 г. № 27. Предпринимателю выдается Свидетельство о внесении в Государственный реестр производителей, распространителей и демонстрантов фильмов. Такое Свидетельство для производителей фильмов выдает Госкино.

Для внесения в Реестр необходимо заявление, согласно приложению к Положению №27, в котором для производителей указывается информация о наличии собственной или наемной производственной базы для снятия фильмов, а также о видах фильмов  способах их снятия та производства оригиналов киноматериалов на киноплёнках, магнитных или других электронных носителях. Кроме того, к заявлению прилагается нотариально удостоверенные копии свидетельства о госрегистрации юридического лица и устава. Документы рассматриваются в месячный срок.

В соответствии со ст. 14 Закона № 9/98 демонстрирование фильмов в Украине осуществляется на основании утвержденных Госкино технических стандартов, норм и правил распространения и демонстрирования фильмов. Соблюдение этих стандартов, норм и правил является обязательным для субъектов кинематографии независимо от форм собственности.

Иностранные фильмы перед распространением в Украине в обязательном порядке должны быть дублируемыми или озвученными либо субтитрованными на государственном языке либо языке национальных меньшинств.

Порядок распространения фильма определяется договором, заключенным распространителем фильма с авторами фильма или лицом, которое имеет исключительное право на фильм.

Право на распространение и демонстрирование национальных и иностранных фильмов на всех видах носителей изображения предоставляется субъектам кинематографии Госкино. Документом, удостоверяющим такое право и определяющим условия такой деятельности, является государственное удостоверение на право распространения и демонстрирования фильмов (прокатное удостоверение). Фильмы, на которые выданы такие удостоверения, вносятся в государственный реестр фильмов. Положение о государственном удостоверении на право распространения и демонстрирования фильмов утверждено постановлением КМУ от 17.08.98 г. № 1315.

Согласно данному Положению право демонстрирования фильма – это «исключительное (эксклюзивное) или неисключительное (неэксклюзивное) право на демонстрирование (публичный показ) фильма». Это право состоит из:

  • кинотеатрального права (демонстрирование фильмокопий на кинопленке в предназначенных для этого помещениях: кинотеатрах, киноустановках);
  • права публичного коммерческого видео (демонстрирование фильмокопий на видеоносителе в предназначенных для этого и оборудованных специальной видеопроекционной аппаратурой в помещениях или помещениях, непосредственно не связанных с демонстрированием фильмов, оборудованных видеопроекционной аппаратурой или телевизионными приемниками);
  • телевизионного права (демонстрирование фильмокопий на видеоносителе или кинопленке каналами вещания эфирного, спутникового, кабельного телевидения платного или бесплатного).

Прокатное удостоверение дает право распространять и демонстрировать на территории Украины все виды фильмов, произведенных в Украине и за ее пределами каким-либо кинотеатрам, киноустановкам, видеоустановкам, прокатным пунктам видеокассет, торговым предприятиям независимо от формы собственности.

Прокатное удостоверение выдается владельцам кинотеатрального права – на каждый фильм и каждую фильмокопию на кинопленке. Владелец кинотеатрального права передает кинотеатрам или видеоустановкам оригинал прокатного удостоверения с каждой фильмокопией.

Владельцам права домашнего видео и публичного коммерческого видео прокатное удостоверение выдается на каждый фильм или несколько фильмов. В случае предоставления прокатного удостоверения на несколько фильмов на его обратной стороне указываются названия фильмов, номера госрегистрации, индекс с определением зрительской аудитории, для которой предназначен фильм, и срок действия прав.

Во время госрегистрации для каждого фильма устанавливается один из следующих индексов, определяющих зрительскую аудиторию и в соответствии с ней условия распространения и демонстрирования фильма:

1) индексы фильмов, которые не имеют ограничения зрительской аудитории («ДА» – детская аудитория; «ЗА» – общая аудитория);

2) индексы фильмов, которые имеют ограничение зрительской аудитории:

  • «14» – фильм, просмотр которого разрешается детям до 14 лет только в сопровождении родителей. Самостоятельный просмотр детям до 14 лет запрещается;
  • «16» – фильм, просмотр которого запрещается лицам в возрасте до 16 лет;
  • «18» – фильм, просмотр которого запрещается лицам в возрасте до 18 лет;
  • «Х21» – фильм, просмотр которого запрещается лицам в возрасте до 21 года.

Индекс фильма отмечается в прокатном удостоверении.

Фильмы, имеющие ограничение зрительской аудитории, распространяются и демонстрируются с соблюдением определенных требований. Так, демонстрирование фильмов кинотеатрами и киновидеоустановками осуществляется при условии предупреждения зрителя об установленных ограничениях и соблюдениях установленного времени демонстрирования фильма («14» и «16» – на любых сеансах, кроме специальных детских; «18» и «Х21» – на вечерних сеансах с 18 часов).

Передача права демонстрирования фильма одним владельцем соответствующих прав на фильм другому для кинотеатрального права удостоверяется на обороте оригинала прокатного удостоверения, а для права публичного коммерческого видео – на обороте нотариально удостоверенной копии прокатного удостоверения.

Следует также иметь в виду, что приказом Минкультуры Украины от 25.05.2001 г. № 326 утверждена Инструкция о ведении билетного хозяйства в кинозрелищных предприятиях. Действие этой Инструкции распространяется на кинотеатры (киноустановки), видеозалы (видеоустановки), дирекции киновидеосети, киновидеопрокатные предприятия всех форм собственности и подчинения.

Кинозрелищные предприятия при организации демонстрирования (публичного показа) фильмов как обязательную расчетную форму должны использовать билеты (абонементы), которые изготовлены по образцам, утвержденным этой Инструкцией. При этом билеты (абонементы) являются документами строгой отчетности и учета.

Не распространяется действие Инструкции только на кинозрелищные предприятия, которые применяют при расчетах с посетителями регистраторы расчетных операций (кассовые аппараты).

Налоговый кодекс предоставил налоговые льготы для субъектов хозяйствования, которые занимаются производством фильмов. Временно, до 01.01.2016 года освобождаются от уплаты НДС операции по поставке национальных фильмов, производителями, демонстраторами и распространителями национальных фильмов, а также поставка работ и услуг с производства, в том числе тиражирование, национальных фильмов и иностранных фильмов, дублированных, озвученных, субтитрированных государственным языком на территории Украины, а также поставка работ и услуг с дублирования, озвучивания и/или субтитрирования государственным языком иностранных фильмов на территории Украины (Пункт 12 Подраздела 2 Переходных положений НК).

Также, к 01.01.2016г. освобождаются от НДС операции по поставке услуг с демонстрирования, распространения и/или публичного вещания национальных фильмов и иностранных фильмов, дублированных, озвученных, субтитрированных государственным языком на территории Украины демонстраторами, распространителями и/или организаторами вещания (Пункт 13 Подраздела 2 Переходных положений НК).

К тому же, производители фильмов или мультфильмов не включают в доходы деньги или имущество, полученное ими, при условии направления этих денег (имущества) на производство национальных фильмов (Пункт 19 Подраздела 4 Переходных положений НК),  а также не оплачивают земельный налог за земельные участки, что используются дл обеспечения производства национальных фильмов (Пункт 3 Подраздела 6 Переходных положений НК).

С уважением, Артур Войтенко, юрист INSIGHT System Solutions

Обсудить]]>
<![CDATA[Финансовая отчетность по международным стандартам, кто подает в 2012?]]> http://iss.net.ua/page/news-120112 http://iss.net.ua/page/news-120112 Thu, 12 Jan 2012 16:29:52 +0200
Финансовая отчетность по международным стандартам, кто подает в 2012?

Согласно ч.2 ст. 12-1 закона Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности» публичные акционерные общества, банки, страховики, а также предприятия, которые проводят хозяйственную деятельность по видам, перечень которых определяется Кабинетом Министров Украины, составляют финансовую отчетность и консолидированную финансовую отчетность по международным стандартам. Перечень таких видов деятельности установлен Порядком подачи финансовой отчётности, утвержденным Постановлением Кабинета Министров Украины №419 от 28.02.2000г.

Согласно ч. 3 ст. 2 Порядка финансовая отчетность и консолидированная финансовая отчетность составляются по международным стандартам финансовой отчетности публичными акционерными обществами, банками, страховиками начиная с 1 января 2012 р., а также предприятиями, которые проводят хозяйственную деятельность по таким видам:

  • предоставление финансовых услуг, кроме страхования и пенсионного обеспечения (группа 64 КВЕД ДК 009:2010), а также негосударственное пенсионное обеспечение (группа 65.3 КВЕД ДК 009:2010) - начиная с 1 января 2013 года;

  • вспомогательная деятельность в сферах финансовых услуг и страхования (группа 66 КВЕД ДК 009:2010) - начиная с 1 января 2014 года.

Также, согласно ч.3 ст. 12-1 Закона Украины «О бухгалтерском учете и финансовой отчетности», предприятия, не относящиеся к вышеуказанным группам, могут самостоятельно определять целесообразность использования и применения международных стандартов финансовой отчетности.

С уважением,

Артур Войтенко, юрист INSIGHT System Solutions

Обсудить]]>
<![CDATA[Найцікавіші законодавчі зміни - 2012]]> http://iss.net.ua/page/news-0301121 http://iss.net.ua/page/news-0301121 Tue, 03 Jan 2012 12:31:44 +0200
Найцікавіші законодавчі зміни - 2012

З 01.01.2012 року вступило в силу велика кількість нормативно-правових актів різного рівня. Про найбільш цікаві хотілося б розповісти:

Мінімуми 2012 року

Закон «Про Державний бюджет України на 2012 рік», яким встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб та мінімальна заробітна плата становитиме: з 1 січня - 1073 гривні; з 1 квітня - 1094 гривні; з 1 липня - 1102 гривні; з 1 жовтня - 1118 гривень; з 1 грудня - 1134 гривні. Нагадаємо, що гранична суму добових, яка включатиметься в витрати підприємства, залежить від розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012 року та у цьому році становитиме 214,60 грн. по Україні та 804,75 за кордоном.

Введення нової системи спрощеного оподаткування

До Податкового кодексу України внесено зміни, згідно яких відбулася кардинальна зміна існуючої системи спрощеного оподаткування. З 01.01.2012 року в Україні існуватиме чотири типи «спрощенців», з яких три категорії стосуватимуться фізичних осіб-підприємців та одна для юридичних осіб. Ставки єдиного податку залежать від категорії та становлять: від 1 до 10% розміру мінімальної заробітної плати для першої категорії; від 2 до 20% розміру мінімальної заробітної плати для другої категорії; 3% від доходу у разі окремої сплати ПДВ для третьої та четвертої категорій; 5% від доходу у включення ПДВ в ставку єдиного податку для третьої та четвертої категорії.

Ставки оподаткування

Зміна ставки податку на прибуток з 01.01.2012 року з 23% до 21% від прибутку. Варто нагадати, що вказана ставка застосовується лише на прибуток, отриманий з 01.01.2012 року. Також, з цієї ж дати вступає в силу положення щодо обов’язку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, сума ПДВ в яких становить понад 10000 гривень, а також податкових накладних виписаних при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України.

Реєстрація прав власності на нерухомість

Збереження повноважень БТІ щодо реєстрації прав на нерухоме майно ще на один рік. Нагадаємо, що згідно Закону «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» з 01.01.2012 року реєстрацією нерухомості повинна була займатися Державна реєстраційна служба.

Новий класифікатор видів економічної діяльності.

Нагадаємо, що для фізичних осіб-платників єдиного податку першої та другої категорії в обов’язкову порядку потрібно змінити власні види діяльності на нові. Це пов’язано з тим, що, у випадку невідповідності КВЕДів у Свідоцтві платника єдиного податку фактичним видам діяльності ФОПа, останній, замість встановлених 1-20% від мінімальної заробітної плати, повинен сплатити податок в розмірі 15% від отриманого доходу від такої діяльності.

Відкладення Митного кодексу

Нова редакція Митного кодексу, якій пророкували вступ в силу з 01.01.2012 року, була ветована Президентом. Безмитне ввезення товарів на суму до 1000 ЕВРО та митне оформлення на будь-якій митниці  відкладається до кращих часів.

З повагою, Артур Войтенко юрист INSIGHT System Solutions

Обсудить]]>
<![CDATA[Управленческий учет в издательском бизнесе]]> http://iss.net.ua/page/upravlencheskij-uchet-v-izdatelskom-biznese http://iss.net.ua/page/upravlencheskij-uchet-v-izdatelskom-biznese Wed, 07 Dec 2011 18:00:18 +0200
Управленческий учет в издательском бизнесе

Проанализировав деятельность представителей полиграфического рынка Украины, можно убедиться, что при построении какой-либо системы учета нет ни канонов, ни стандартов, как бы там не писали учебники. Следует заметить, что, конечно же, существует некая общая схема построения управленческого учета, которая предполагает прохождение следующих этапов:

• анализ действующей системы учета;

• выстраивание новой либо реинжиниринг старой системы;

• создание разнообразных форм и отчетов;

• прописание инструкций и положений.

Если с первым и последним пунктами все просто, то при выстраивании системы и создании форм возникают трудности. Остановимся на этом подробнее.

Один из главных «подводных камней» учета в издательском бизнесе кроется в определении типа производства. Имеется в виду, что при всех поверхностных признаках массового или серийного производства, после детального анализа данной деятельности становится понятным, что это единичное производство. Данное противоречие объясняется тем, что каждое издание и даже выпуск того или иного издания, которые есть в «ассортименте» издательского дома, нужно учитывать отдельно. Следует сказать, что учитывать все выпуски как один «продукт», это все равно, что складывать лопаты и землекопов. Можно, но зачем? Это немного утрировано, но на самом деле каждое издание и выпуск — это отдельный проект, который отличается от своего собрата не только наполнением страниц, но и тиражом, количеством выпусков издания в году или в месяц, способом распределения и т. д. Это отражается в конечном итоге на сумме комиссионных дистрибьюторов, периодичности поступления денежных средств от продаж и самое главное — на формировании финансовых результатов за период.

Каждое издание выпускается с разной периодичностью (1 раз в неделю, 1 раз в месяц, 1 раз в год), причем периодичность может меняться в зависимости от решений руководства либо от внешних факторов, например, требований рынка. Нужно не забывать и про эксклюзивные выпуски. Их ведь тоже нужно учитывать. Но это еще не все, самое интересное начинается при учете затрат на 1 издание, 1 выпуск или 1 страницу. Как вы понимаете, эти затраты совершенно разные, причем как прямые, так и косвенные. И если прямые затраты еще можно привязать к каждому выпуску отдельно, хотя и это проблематично из-за сложности учета этих затрат и разнообразности их статей для каждого выпуска, то распределение косвенных или накладных затрат требует неимоверных усилий у финансового аналитика либо бухгалтера. Вы можете резонно возразить про необходимость распределения косвенных затрат. Да, сейчас все чаще в трудах известных практиков встречаются концептуально новые подходы к данной проблеме. Многие из авторов считают, что распределение косвенных затрат вообще глупая затея, поскольку изначально основывается на ошибочно выбираемых менеджерами базах распределения. Возможно, в этом и есть некоторая толика правды, но не нужно забывать о необходимости оценки прибыльности и целесообразности выпуска каждого отдельного издания, а без определения полной себестоимости тут уж никак не обойтись.

Необходимо заметить, что проблемы с учетом затрат проявляются также при оценке склада, на котором лежат месяцами непроданные выпуски. Причем, даже если оценивать склад не по себестоимости, а по оптовой цене, как делают многие компании, то тут тоже не все так просто, ведь каждый выпуск и так имеет свою оптовую цену, а добавьте сюда еще разнообразие цен дистрибьюторских каналов. Следующая проблема заключается в учете доходов. Как правило, существует три основных вида доходов в данном бизнесе: от реализации выпусков, подписки и рекламы. Остановимся подробнее на каждом из них. Типичная схема распределения готовой продукции показана на рисунке.    Весь тираж делится на подписные экземпляры, запас на складе, экземпляры, предназначенные для бесплатной рассылки, и на продажу. Экземпляры со склада могут как списываться, продаваться, так и бесплатно рассылаться. Количество выпущенных экземпляров под подписку формируется исходя из поступивших денежных средств на расчетный счет издательства. И хотя подписка на издания или выпуски текущего года производится до конца предыдущего года, суммы, поступившие на расчетный счет, не всегда возможно идентифицировать в разрезе изданий, а тем более — выпусков. Это усложняет как процесс планирования необходимого количества выпускаемых экземпляров, так и оценку результатов продаж конкретного выпуска.

Проблему с оценкой запасов на складе мы уже описывали ранее. Каждое издание может предполагать разную стоимость выпусков, поэтому трудно оценить запасы на складе, которые к тому же могут реформироваться из «безнадежно непроданных» в «бесплатно розданные».

Разветвленная система дистрибуции, которая построена на основе работы по факту реализации, обуславливает существование практики возвратов огромного количества непроданных экземпляров на склад, которые потом либо списываются, либо бесплатно рассылаются, либо продаются через другие каналы дистрибуции.

Как и в случае с подпиской, деньги от реализации могут поступать в течение всего года, причем могут приходить одной суммой за разные как издания, так и разные выпуски одного либо нескольких изданий. Это очень усложняет учет по выпускам. Возникают огромные сложности у менеджеров по реализации с разделением сумм на разные выпуски. Это усложняет оценку рентабельности отдельных выпусков, а также дебиторской задолженности.

С одной стороны все экземпляры, отправленные на продажу, нужно расценивать, как дебиторскую задолженность, но поскольку часть экземпляров может вернуться на склад и, соответственно, не будет оплачена дистрибьюторами, то стоимость этой части тиража нельзя считать дебиторской задолженностью. Следовательно, это существенно влияет на баланс и финансовый результат компании.

Что касается размещения рекламы в изданиях, то необходимо заметить, что рекламные площади продаются как непосредственно за деньги, так и по бартеру. Причем могут быть такие схемы размещения рекламы по бартеру:

• реклама на материальные ценности;

• реклама на рекламу в изданиях других издательских компаний;

• реклама на услуги внешних контрагентов (участие в выставках, оплата различных услуг и т. д.)

Причем этот бартер может быть оплачен как одним выпуском одного издания, так и разными выпусками одного издания, или даже разными изданиями. С другой стороны, размещение рекламы по бартеру в одном выпуске может оплачиваться либо «выбираться» в разные периоды, либо сразу, либо в течение нескольких отчетных периодов. Также материальные ценности, полученные по бартеру, могут либо сразу продаваться, либо лежать на складе, либо через некоторое время будут оприходованы на баланс предприятия как основные средства.

Все эти сложные схемы и суммы зачастую находятся только в голове отдельных сотрудников компании, и не всегда находят свое отражение в отчетности за период. Это, в конечном итоге, приводит к большой степени субъективизма анализов и отчетов, которые попадают на стол руководству.

Ситуация также усугубляется, если на предприятии существуют отделы, которые являются типичными центрами финансовой ответственности. Предоставляя услуги самому предприятию, эти отделы могут предоставлять услуги внешним клиентам. Из-за этого усложняется учет затрат и прибыли отдела и предприятия в целом. Особенно проблематичным в данной ситуации становится распределение корпоративных расходов, о которых вспоминалось ранее.

Описанная специфика работы издательств порождает ряд проблем при учете доходов и затрат. Одна из них заключается в том, что доходы и поступления денег, как от рекламы, так и от реализации, не отличаются на сумму дебиторской задолженности как в классическом управленческом учете. Здесь также присутствуют суммы, которые станут либо затратами, в случае списания безнадежных продаж, либо доходами в случае их продажи. Причина этого уже описана ранее. К тому же информация, которая собирается отделом продаж, поступает по мере продаж тех или иных выпусков. Это обусловливает возникновение динамических отчетов по продажам. В данной ситуации теряется различие между понятиями доход и движение денег.

Второй проблемой является то, что продажа каждого выпуска длится месяцы. Соответственно финансовый результат по этому выпуску можно сформировать только тогда, когда все экземпляры были либо проданы, либо списаны, либо розданы. А что делать, если руководитель требует финансовый отчет за период, который должен учитывать все выпуски и издания. В таком случае может помочь только правильно выстроенная система управленческого учета, которая будет учитывать специфику издательского бизнеса.

Опыт внедрения подобных систем, в том числе и в компаниях, занимающихся издательским бизнесом, помог сформировать перечень особенностей, на которые следует в первую очередь обращать внимание при внедрении управленческого учета. Вот рекомендации, которые могут быть полезными внедренцам:1. Ведение учета затрат и доходов в разрезе отдельных выпусков, рассматривая выпуск как отдельный проект либо продуктовую позицию. Это, пожалуй, одна из самых весомых рекомендаций, которая будет основанием решения многих проблем в работе издательских компаний.

Кто-то может сказать, что такой учет слишком громоздкий и будет занимать огромное количество времени. Возможно, но, построив систему учета таким образом, что информация будет накапливаться в первичных отчетах соответствующими отделами, и лишь потом агрегированными суммами попадать в общие отчеты, менеджеры избавят себя от типичной ошибки многих компаний. Заключается она в том, что некая Вера Петровна знает все всегда в тончайших деталях, чем не брезгуют пользоваться «внимательные» сотрудники. Вот и получается, что в кабинет Веры Петровны стоят очереди «клиентов», которые хотят только сейчас и только здесь получить информацию. Но все хорошо, если у Веры Петровны сегодня хорошее настроение и есть желание работать. А если нет?.. А вот разделив этот «центр информации» между разными службами, менеджмент компании избавился бы от такой проблемы.

Специфика работы издательств порождает ряд проблем при учете доходов и затрат. Поэтому при внедрении управленческого учета следует в первую очередь обращать внимание на некоторые особенности.

• Выделение центров ответственности либо ответственных за те или иные статьи или отчеты позволит менеджменту рассредоточить информацию между отделами и избавиться от проблемы, описанной ранее. Гораздо более правильным будет собирать информацию о текущей ситуации в компании в виде первичных отчетов, за которые будет отвечать конкретный сотрудник компании. Потом эти отчеты будут агрегироваться в общий, заполняя соответствующие статьи.

• Ведение учета статического и динамического позволит формировать отчеты на определенные даты, в случае статистического отчета, и мониторить изменения объемов продаж и расходов, в случае сравнения динамического и статического отчетов. Следует заметить, что статистический отчет не покажет правильных результатов и, следовательно, не может быть использован для формирования конечного финансового результата. Но, сравнивая статический отчет с динамическим, который будет изменяться параллельно с изменениями результатов продаж, можно анализировать изменения продаж конкретных выпусков во времени. Менеджеру необходимо обратить внимание на то, что окончательный финансовый результат и баланс предприятия за определенный период будет составлен только тогда, когда выпуски данного периода будут либо проданы, либо списаны, либо бесплатно розданы. В этом есть некоторое противоречие с современной теорией финансов, но, учитывая специфику данного рода деятельности, это вполне функциональный метод, который может быть использован в управленческом учете. Многим данные рекомендации могут показаться мало эффективными, но описанные методы давно и успешно используются на реально действующих предприятиях Украины.

По материалам сайта buhgaltery.ru

Обсудить]]>
<![CDATA[Новий Митний кодекс]]> http://iss.net.ua/page/novij-mitnij-kodeks http://iss.net.ua/page/novij-mitnij-kodeks Wed, 23 Nov 2011 14:46:36 +0200
Новий Митний кодекс

Верховна рада вкотре пестить нас новими кодифікаціями. На цей раз участь бути зміненим не оминула Митний кодекс України, який, у випадку «Погоджено» від Президента, вступить в силу з 01.01.2012 року.

Якщо говорити в цілому, то Митний кодекс вийшов у наших законодавців краще ніж Податковий, але й працювали вони над ним досить триваліший час.

Перш за все, що потрібно відмітити – можливість митного оформлення вантажу у будь-якій митниці незалежно від місця реєстрації підприємства (за винятком ввезення в режимі транзиту). На забезпечення цього пункту, суб’єкти ЗЕД будуть проводити акредитацію в центральному органі у сфері митної справи та отримувати власний обліковий номер, який є унікальним та діятиме на території всієї України, а не на конкретній митниці. Це досить приємна новина особливо для тих підприємств, які здійснюють свою діяльність в одному місці, а зареєстровані в іншому. Також, відпадає потреба в подвійній акредитації.

Інший позитивний момент – загальна тривалість митного оформлення знижена з доби до 4 робочих годин. Звичайно, цей строк може бути продовжено митними органами, проте підстави для такого продовження конкретно визначені та є виключними. Також, митний кодекс закріпив можливість електронного декларування, яке, хоч і проводилося, проте законодавчо не було визначено.

З приємного потрібно відмітити можливість подачі попередньої декларації, відповідальність працівників митних органів за порушення норм законодавства (визначено навіть порядок та строки розгляду), лібералізацію норм щодо ввезення товарів у ручній поклажі та міжнародними відправленнями, більш детально, в порівнянні з сучасним законодавством, описано підстави та порядок перевірок.

Ще однією новацією є введення інституту економічних операторів – тобто підприємств, які мають певні пільги щодо проведення митних процедур. Для отримання статусу  економічного оператора потрібно вчасно та у повному розмірі сплачувати всі митні та податкові платежі, не бути притягнутим до адмінвідповідальності за порушення митного законодавства. Проте, для такого статусу потрібно отримати сертифікат, вартість (законодавчо визначена й не тільки) якого не відома.

Теоретично, зважаючи навіть на незначні колізії в тексті та декриміналізацію контрабанди (оце дійсно палка з двома кінцями), новий Митний кодекс заслуговує на оцінку «відмінно». Поглянемо, чи підтвердить він цей високий бал на практиці.

З повагою,

Артур Войтенко,

юрист INSIGHT Sistem Solutions

Обсудить]]>
<![CDATA[Екологічний податок - мабудь, думали як краще, що вийшло...]]> http://iss.net.ua/page/ekologichnij-podatok http://iss.net.ua/page/ekologichnij-podatok Tue, 22 Nov 2011 12:11:47 +0200
Екологічний податок та сміття в урнах

Як відомо, ще з 01.01.2011 року в Україні, на заміну збору на забруднення навколишнього середовища, з’явився «новий» вид податку – екологічний. Змінилася не тільки назва, змінилися суб’єкти сплати, порядок, ставки. Найвідомішою зміною, про яку говорили не раз і не два, стала та, що вказаний податок включався в вартість пального та його сплата й адміністрування лягли на плечі продавців нафтопродуктів.

Проте, мова не йтиме про зазначену зміну, навіть не про сам податок, а скоріше про позицію податкових органів з питання тимчасового зберігання відходів до їх подальшого вивозу та утилізації комунальними підприємствами і, як наслідок - обов’язку сплати екологічного податку.

06.05.2011 року вийшов у світ лист ДПА №12789/7/15-0817, в якому головний податковий орган країни відзначив – за будь-яке сміття в урнах та контейнерах на території підприємства потрібно сплачувати екологічний податок незалежно від того, чи буде його в подальшому утилізовано спеціалізованим підприємством. Висновок податкової ґрунтувався на тому, що будь-яке тимчасове зберігання підпадає під ознаки розміщення. Лист, м’яко кажучи, шокував. І навіть не тим, що сам податок потрібно буде сплачено двічі (в переважній більшості випадків сума податку є зовсім незначною): перший раз – підприємством-«виробником», а другий – підприємством-утилізатором; а тим, що ДПА вкотре не звернула уваги на спеціальне неподаткове законодавство.

Для доведення неправомірності позиції податкової потрібно виходити з наступного. Перш за все, потрібно зазначити, що ст.240.1.3 Податкового кодексу визначено, що платниками екологічного податку є будь-які суб’єкти господарювання під час провадження діяльності яких на території України здійснюється розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Визначення розміщення відходів надано в ст. 14.1.223 того ж Кодексу, де зазначено, що розміщення відходів - зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Спеціально відведеними місцями, згідно ст.1 Закону України «Про відходи» являються місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

На цей час законодавством не передбачено отримання дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами на зберігання побутових відходів в урнах чи контейнерах для побутових відходів.

Таким чином, і не тільки за законодавством, а й за логікою, підприємства не повинні платити екоподаток за сміття в урнах, з чим також погодилися Мінекології (в листі 14364/07/10-11 від 04.08.2011р.) та Мінрегіонбуд (в листі №7/12-8463 від 04.08.2011р.), до яких останнім часом примкнули й адміністративні суди (http://reyestr.court.gov.ua/Review/18677631).

Проте, офіціальна позиція ДПА й досі незмінна.

З повагою, Артур Войтенко Юрист INSIGHT System Solutions

Обсудить]]>
<![CDATA[Поворотна фінансова допомога як інструмент поповнення обігових коштів суб'єктів господарювання]]> http://iss.net.ua/page/povorotna-finansova-dopomoga-jak-instrument-popovnennja-obigovih-koshtiv-subyektiv-gospodarjuvannja http://iss.net.ua/page/povorotna-finansova-dopomoga-jak-instrument-popovnennja-obigovih-koshtiv-subyektiv-gospodarjuvannja Tue, 15 Nov 2011 12:36:26 +0200

Поворотна фінансова допомога як інструмент поповнення обігових коштів суб'єктів господарювання

 

Будь-яке підприємство зацікавлене в поповненні власних обігових коштів. Одним з інструментів перерозподілу тимчасово вільних коштів суб'єктів господарювання є поворотна фінансова допомога.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються відповідно до статей 1046 – 1053 Цивільного кодексу.

Зокрема, у ст. 1046 цього Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути таку саму суму грошей або таку саму кількість речей того самого роду та якості. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1048 Цивільного кодексу договір позики вважається безпроцентним, якщо:

• його укладено між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і він не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

• позичальникові передано речі, визначені родовими ознаками.

Законодавство не встановлює будь-яких обмежень щодо осіб за договором позики. Тому позикодавцем може бути як юридична, так і фізична особа. Чинним цивільним законодавством не передбачено обмеження суми позики.

Водночас, плануючи запозичення, слід брати до уваги таке: за цивільно-правовою природою поворотна фінансова допомога є позикою та згідно з частиною першою ст. 4 Закону про фінансові послуги є фінансовою послугою. Відповідно до частини першої ст. 5 вищезазначеного Закону фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності. Втім, відповідно до п. 1 розпорядження № 5555 передбачено можливість надання юридичними особами – суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту) та надання поручительств відповідно до норм цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Згідно зі ст. 1 Закону про фінансові послуги фінансовим кредитом є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під проценти. Таким чином, надавати кошти в позику під процент мають право лише фінансові установи.

Відповідно до частини першої ст. 15 Закону № 249 фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150000 грн. та має одну або більше таких ознак:

• переказ коштів на анонімний (номерний) рахунок за кордон і надходження коштів з анонімного (номерного) рахунку з-за кордону, а також переказ коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі в країні, що віднесена Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон;

• купівля-продаж чеків, дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку;

• зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), проведення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін – учасників фінансової операції є фізичною або юридичною особою, що має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в країні (на території), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, що здійснюють діяльність у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, або однією із сторін є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому у вищезазначеній країні (території). Перелік таких країн (територій) визначається відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України, на основі висновків міжнародних, міжурядових організацій, діяльність яких спрямовано на протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, і підлягає опублікуванню;

• зарахування на рахунок коштів у готівковій формі з їх подальшим переказом того самого або наступного операційного дня іншій особі;

• зарахування коштів на поточний рахунок юридичної або фізичної особи – підприємця чи списання коштів з поточного рахунку юридичної або фізичної особи – підприємця, період діяльності якої не перевищує трьох місяців з дня реєстрації, або зарахування коштів на поточний рахунок чи списання готівки з поточного рахунку юридичної або фізичної особи – підприємця у разі, якщо операції на зазначеному рахунку не здійснювалися з дня його відкриття;

• переказ особою коштів за кордон за відсутності зовнішньоекономічного договору (контракту);

• обмін банкнот, особливо іноземної валюти, на банкноти іншого номіналу;

• проведення фінансових операцій з цінними паперами на пред'явника, не депонованими в депозитарних установах;

• проведення фінансових операцій з векселями з бланковим індосаментом або індосаментом на пред'явника;

• здійснення розрахунку за фінансовою операцією у готівковій формі;

• проведення фінансових операцій за правочинами, форму розрахунків за якими не визначено;

• одержання (сплата, переказ) страхового (перестрахового) платежу (страхового внеску, страхової премії);

• проведення страхової виплати або страхового відшкодування;

• виплата (передача) особі виграшу в лотерею, придбання фішок, жетонів, внесення в інший спосіб плати за право участі в азартній грі, виплата (передача) виграшу суб'єктом господарювання, який проводить азартні ігри;

• здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, що не передбачає фактичного постачання на митну територію України товарів, робіт і послуг;

• надання кредитних коштів особі, яка є членом небанківської кредитної установи, в один і той самий день декілька разів за умови, що загальна сума фінансових операцій дорівнює чи перевищує вищезазначену суму.

Бухгалтерський облік поворотної фінансової допомоги

Сума отриманої поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу платника податку, оскільки з огляду на ПБО 15 «Дохід» отримання запозичених коштів не приводить до збільшення активів або зменшення зобов'язань, що обумовлює зростання власного капіталу.

Підприємство відображає отриману ним поворотну фінансову допомогу у складі кредиторської заборгованості, керуючись нормами пунктів 6 та 7 ПБО 11 «Зобов'язання»:

• поточні зобов'язання (враховує на субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», якщо заборгованість буде погашено протягом 12 місяців);

• довгострокові зобов'язання (враховує на рахунку 55 «Інші довгострокові зобов'язання», якщо заборгованість буде погашено протягом строку, що перевищує 12 місяців, починаючи з дати балансу).

Якщо на дату балансу термін погашення за договором не більше року, таку заборгованість слід перевести до складу поточних зобов'язань записом:

• Дт 55 «Інші довгострокові зобов'язання»;

• Кт 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями».

Відповідно до роз'яснень, наданих у листі № 31-04200-30-25/5432, сума умовно нарахованих процентів у бухгалтерському обліку не відображається. На підставі бухгалтерської довідки такі суми відображаються в оподаткуванні прибутку підприємств.

Податок на прибуток

Перед тим, як зосередитися на порядку відображення таких операцій в оподаткуванні прибутку позичальника, звернемося до визначення терміна, наведеного в Податковому кодексі.

Фінансова допомога – фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.


З огляду на пп. 136.1.20 п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу отримання поворотної фінансової допомоги не приводить до збільшення доходу платника податку. Надалі податкові наслідки такої операції мають певні особливості, обумовлені податковим статусом надавача та строком повернення фінансової допомоги останньому.

Поворотна фінансова допомога, отримана від осіб, які не є платниками податку на прибуток або мають пільги щодо його сплати

Відповідно до пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу до інших доходів включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються не поверненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками податку на прибуток (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно з цим Кодексом мають пільги щодо його сплати, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж встановлено п. 151.1 ст. 151 Кодексу.

Під дію зазначеної норми підпадають платники податку, що отримали поворотну фінансову допомогу від нерезидентів України, юридичних осіб – платників єдиного податку, фізичних осіб – підприємців, незалежно від обраної ними системи оподаткування, фізичних осіб (крім засновників), а також платників податку на прибуток, діяльність яких:

• звільнено від оподаткування згідно зі ст. 154 Податкового кодексу, в тому числі платників податку на прибуток за ставкою 0 % (з 01.04.2011 р. по 01.01.2016 р.);

• частково звільнено від оподаткування згідно зі ст. 158 цього Кодексу;

• здійснюється згідно з угодою про розподіл продукції на підставі п. 336.1 ст. 336 Кодексу;

• тимчасово звільнено від оподаткування згідно з підпунктами 15 – 20 підрозділу 4 розділу XX зазначеного Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку поверне таку поворотну фінансову допомогу або її частину надавачу, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому з метою оподаткування платник податку не нараховує умовні проценти.

Поворотна фінансова допомога, отримана від платника податку на прибуток на загальних підставах

З огляду на норми п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу сума поворотної фінансової допомоги, отримана платником податку від особи, що є платником податку на прибуток на загальних підставах (сплачують податок на прибуток за ставкою, встановленою п. 151.1 ст. 151 цього Кодексу), не включається до доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування. Таким чином, у разі якщо платник податку не повертає суму отриманої поворотної фінансової допомоги на кінець звітного періоду особі, що є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, до доходів звітного періоду, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включається сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається не поверненою на кінець такого звітного періоду. Умовні проценти розраховуються відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Нараховуються умовні проценти таким чином: суму не поверненої на кінець звітного періоду поворотної фінансової допомоги помножити на кількість днів користування та на облікову ставку Нацбанку України і поділити на 365 днів.

З метою оподаткування умовні проценти відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу віднесено до складу безповоротної фінансової допомоги. Відповідно, сума умовно нарахованих процентів підлягає включенню до доходу платника податку в період їх нарахування згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу.

Поворотна фінансова допомога, отримана від засновника

У разі отримання поворотної фінансової допомоги від засновника платника податку діє окремий порядок, передбачений пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу, а саме: не відображаються в оподаткуванні суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.

Особливу увагу слід звернути у разі виходу надавача поворотної фінансової допомоги з числа засновників у період 365 календарних днів з дня її отримання. Адже в таких випадках фінансова допомога не завжди повертається надавачеві в момент його виходу. У такому випадку сума поворотної фінансової допомоги, що залишається не поверненою на кінець такого звітного періоду, враховується в складі інших доходів при визначенні об'єкта оподаткування платника податку. У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Поворотна фінансова допомога в межах однієї юридичної особи

Відповідно до пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни їх витрат або доходів.

Поворотна фінансова допомога в обліку надавача

Відповідно до пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

У бухгалтерському обліку надавач відображає надану поворотну фінансову допомогу у складі дебіторської заборгованості як:

• короткострокову, якщо її буде погашено протягом 12 місяців, на рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

• довгострокову, якщо її буде погашено протягом строку, що перевищує 12 місяців, починаючи з дати балансу, на рахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість».

Якщо на дату балансу термін погашення за договором не перевищує 12 місяців, то така дебіторська заборгованість розглядається як короткострокова, що відображаються записом:

• Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»;

• Кт 183 «Інша дебіторська заборгованість».

Таблиця 1

Отримання поворотної фінансової допомоги від осіб, які не є платниками податку на прибуток або мають пільги щодо його сплати

3

Отримано поворотну фінансову допомогу 04.04.2011 р.

75000,00

311

685

4

На кінець II кварталу не повернено фінансову допомогу

75000,00

75000,00 (р. 03.12 дод. ІД)

5

Повернено надану фінансову допомогу 15.07.2011 р.

75000,00

685

311

75000,00 (р. 06.5.35 дод. ІВ)


Таблиця 2

Отримання короткострокової поворотної фінансової допомоги

з/п

Зміст господарської операції

Сума,грн.

Бухгалтерський облік

Податок на прибуток(декларація)

Дт

Кт

Доходи

Витрати

1

Отримано поворотну фінансову допомогу 04.04.2011 р.

55000,00

311

685

2

На кінець II кварталу 2011 р. не повернено фінансову допомогу, нараховано умовні проценти за користування позикою в II кварталі 2011 р.

55000,00

1202,84 (р. 03.10.1 дод. ІД)

 

Кількість днів користування позикою протягом II кварталу 2011 р. – 103, облікова ставка Нацбанку України – 7,75 %, 55000 х (7,75 % : 365 х 103 дн.) = 1202,84 грн.

3

Повернено фінансову допомогу надавачу 15.07.2011 р.

55000,00

685

311

4

Нараховано умовні проценти за користування з 1 по 15 липня 2011 р.

175,17

175,17 (р. 03.10.1 дод. ІД)

 

Кількість днів користування позикою в липні 2011 р. – 15, облікова ставка Нацбанку України – 7,75 %, 55000 х (7,75 % : 365 х 15 дн.) = 175,17 грн.


Таблиця 3

Надання поворотної фінансової допомоги

з/п

Зміст господарської операції

Сума,грн.

Бухгалтерський облік

Податок на прибуток(декларація)

Дт

Кт

Доходи

Витрати

1

Надано 02.04.2011 р. поворотну фінансову допомогу згідно з договором

50000,00

377

311

2

Повернено 29.07.2011 р. фінансову допомогу

50000,00

311

377


Олена Габрук

Директор філії ДП «ІВЦ ДПА України» у м. Києві

«Вісник податкової служби України», вересень 2011 р., № 36 (656), с. 39 (www.visnuk.com.ua)

Дата підготовки 30.09.2011Журнал «Вісник податкової служби України»

Обсудить]]>