Екологічний податок та сміття в урнах

Як відомо, ще з 01.01.2011 року в Україні, на заміну збору на забруднення навколишнього середовища, з’явився «новий» вид податку – екологічний. Змінилася не тільки назва, змінилися суб’єкти сплати, порядок, ставки. Найвідомішою зміною, про яку говорили не раз і не два, стала та, що вказаний податок включався в вартість пального та його сплата й адміністрування лягли на плечі продавців нафтопродуктів.

Проте, мова не йтиме про зазначену зміну, навіть не про сам податок, а скоріше про позицію податкових органів з питання тимчасового зберігання відходів до їх подальшого вивозу та утилізації комунальними підприємствами і, як наслідок - обов’язку сплати екологічного податку.

06.05.2011 року вийшов у світ лист ДПА №12789/7/15-0817, в якому головний податковий орган країни відзначив – за будь-яке сміття в урнах та контейнерах на території підприємства потрібно сплачувати екологічний податок незалежно від того, чи буде його в подальшому утилізовано спеціалізованим підприємством. Висновок податкової ґрунтувався на тому, що будь-яке тимчасове зберігання підпадає під ознаки розміщення. Лист, м’яко кажучи, шокував. І навіть не тим, що сам податок потрібно буде сплачено двічі (в переважній більшості випадків сума податку є зовсім незначною): перший раз – підприємством-«виробником», а другий – підприємством-утилізатором; а тим, що ДПА вкотре не звернула уваги на спеціальне неподаткове законодавство.

Для доведення неправомірності позиції податкової потрібно виходити з наступного. Перш за все, потрібно зазначити, що ст.240.1.3 Податкового кодексу визначено, що платниками екологічного податку є будь-які суб’єкти господарювання під час провадження діяльності яких на території України здійснюється розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Визначення розміщення відходів надано в ст. 14.1.223 того ж Кодексу, де зазначено, що розміщення відходів - зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Спеціально відведеними місцями, згідно ст.1 Закону України «Про відходи» являються місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

На цей час законодавством не передбачено отримання дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами на зберігання побутових відходів в урнах чи контейнерах для побутових відходів.

Таким чином, і не тільки за законодавством, а й за логікою, підприємства не повинні платити екоподаток за сміття в урнах, з чим також погодилися Мінекології (в листі 14364/07/10-11 від 04.08.2011р.) та Мінрегіонбуд (в листі №7/12-8463 від 04.08.2011р.), до яких останнім часом примкнули й адміністративні суди (http://reyestr.court.gov.ua/Review/18677631).

Проте, офіціальна позиція ДПА й досі незмінна.

З повагою, Артур Войтенко Юрист INSIGHT System Solutions